Київ. Стадіон "Динамо" ім. Лобановського
Стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського.
Відкрито 1933 року.
Секторів - 29
Місць - 16873
Освітлення - 1200 люкс
Поле (с підігрівом) - 100х75
Адреса стадіону: Київ, вул. Грушевського, 3.
В різні часи стадіон називався:
1933-1934 - Київський стадіон "Динамо" ім. Балицького.
1934-1936 - Всеукраїнський стадіон "Динамо" ім. Балицького.
1937-1939 - Всеукраїнський стадіон "Динамо" ім. Єжова
(обидва пізніше стали "ворогами народу"; репресовані).
1940-1941 - Всеукраїнський стадіон "Динамо".
1941-1943 - Дойче штадіон (Deutshes stadion).
1943-2002 - Київський стадіон "Динамо"
З 2002 - Київський стадіон "Динамо" ім. Валерій Лобановського
ІСТОРІЯ
1933
12 червня відбулося відкриття стадіону (двічі відкладалося
через голод), збудованого за проектом В. О. Осьмака та В. І.
Безпалого. Арена, збудована за зразком берлінського стадіону,
отримала ім'я наркома внутрішніх справ Балицького и мала 18
000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним
навісом. В матчі-відкритті київські динамівці перемогли
харківських 2:1.
1936
Закінчилося будівництво колонади біля головного входу на
стадіон (архітектори - Н. Д. Манучарова та В. І. Поліщук).
1941-1943
Використовувався виключно для змагань німецьких команд.
1944
Після "визволення" Києва арена швидко відбудована і вже 2
травня відбувся товариський матч "Динамо" - "Спартак" (Москва)
- 1:1.
1945-1949
Майже усі свої домашні матчі "Динамо" проводить на
однойменному стадіоні. Після 1949 на стадіоні грали,
здебільшого, динамівські резервісти.
1956-1966
Була проведена реконструкція (архітектор І. Хоменко).
Кількість
місць доведена до 20 000.
1971
Біля службового входу було встановлено пам'ятник футболістам
київського "Динамо" - учасникам "матчу смерті" 1942 г.
(скульптор І. С. Горовий, архітектори В. С. Богдановський та
І. Л.
Масленков).
1977-1980
Чергова реконструкція. Старі трибуни замінено на нові на
бетонній основі (а не на грунтовій, як раніше). По периметру
поля з'явилися нові бігові доріжки.