- Я вже на пенсії, мешкаю в Києві і виховую внука, - розповів про нинішнє життя заслужений динамівець. – Безумовно, відчуваю наближення ювілею, і дуже цьому радий. 70 років – знаменна для мене дата.

- Ваш син і онук займаються футболом?

- Вони аматори, бігають для себе. Але на стадіон дивитися матчі нинішнього «Динамо» майже не ходять. Внук закінчив магістрат університету за фахом юрист-міжнародник із відзнакою. Тепер працює, він обрав для себе інший, не спортивний напрям.

- А ви часто згадуєте футбольну кар’єру?

- В основному, коли зустрічаємося з ким-небудь із наших гідних ветеранів, з якими довелося багато пограти. Були в нас і хороші часи, і погані. У нас у пам’яті все записано, немов на кіноплівку. У кожного спортсмена і, зокрема, футболіста, цікава доля. Мені також є що пригадати. Все ж таки вдалося зіграти на трьох чемпіонатах світу, а це чимале досягнення. Поїздив світом, багато чого побачив, міг порівняти, як живуть інші люди, і як ми. Прослідкувати, як розвивався футбол. Багато було ігор, що запам’ятовувалися.

- Як часто вдається зустрічатися з колишніми партнерами по «Динамо»?

- Зараз уже рідше, багато кого, на жаль, немає в живих. Найчастіше бачимося з Андрієм Бібою і Віталієм Хмельницьким.

- За сучасним футболом стежите?

- Так, і дуже уважно. Він завжди рухався вперед. Зараз найкращі клуби грають у сучасний, тотальний футбол, коли вся команда й обороняється, й атакує. Я би навіть сказав, це мобільний футбол, технічно грамотний, із використанням високих швидкостей. Яскравих виконавців у європейських клубах також з’являється дуже багато.

- А з нинішнього «Динамо» могли би когось виокремити?

- Зараз іде процес становлення команди. Газзаєв веде дуже правильну політику – взяв курс на омолоджування команди і зробив ставку на наших, українських гравців. Він узяв на себе дуже велику відповідальність, тепер йому доведеться виконати копітку, важку роботу. У цій ситуації йому необхідна підтримка громадськості, щоб люди розуміли, що він робить.

- Ви відомі як автор «дуги Серебряникова». Це складний за виконанням штрафний удар внутрішньою стороною стопи, під час якого м’яч закручувався відразу в двох площинах. Довго працювали, перш ніж довести його до автоматизму?

- Ну, яка ж це дуга? Один журналіст так назвав, із тих пір і пішло. Насправді це підкручений удар через стінку. Разом із покійним Валерієм Лобановським ми тренувалися на щитах. Він кутові відпрацьовував, а я удари зі штрафних. Пам’ятаю, на старій базі на Нивках поставимо щит замість стінки і працюємо. Але в мене потім «полетіло» коліно, адже це був специфічний удар, який припускав захльост. Загалом, на певний час я перестав бити. Але коли підлікувався, а в команді виникли труднощі, знову почав виконувати цей удар.

- Зараз такий удар хтось використовує?

- Так, достатньо часто. Візьміть будь-який елітний європейський чи південноамериканський клуб. Якщо раніше такий удар був дивним, то тепер невід’ємна частина майстерності футболіста, хрестоматійний прийом.

- У вашому насиченому житті було чимало приводів для святкування. Збираєтеся відзначати 70-річний ювілей?

- Для нас, футболістів, перемога – це теж свято. А перемог, слава богу, вистачало. Для мене головне, щоб мене пам’ятали. Усім, хто привітає, скажу «спасибі». Нехай буде так, як я заслужив.

Віктор Серебряников
Народився: 29 березня 1940 року в Запоріжжі
Нападник, півзахисник. Заслужений майстер спорту.
Кар’єра гравця: «Металург» Запоріжжя (1956—1959), «Динамо» Київ (1959—1971).
Чемпіон СРСР (1961, 1966, 1967, 1968), володар Кубка СРСР (1964, 1966). Учасник трьох чемпіонатів світу, бронзовий призер ЧС (1966). Найкращий футболіст України (1969).
У чемпіонатах СРСР провів 299 матчів, забив 70 голів. У збірній СРСР — 21 матч (3 голи). В олімпійській збірній СРСР – 5 матчів (4 голи).
Кар’єра тренера: «Фрунзенець» Суми (1973), «Нива» Підгайці (1977-78).
Одружений, має сина і внука. Зараз на пенсії. Мешкає в Києві.

ФК «Динамо», ветерани й уболівальники команди, а також футбольна громадськість України вітає Віктора Серебряникова з ювілеєм! Бажаємо чудового настрою, довгих років щасливого і змістовного життя, успіхів у всіх починах і незмінного оптимізму!