- Матч проти донецького «Металурга», в якому перемогу вдалося вирвати лише в компенсований час, не викликав у вас тривоги?

 - Скажу вам так: добре, що виграли - адже могли другий рік поспіль розпочати сезон з нічиєї. Але, думаю, немає сенсу робити поспішні висновки. На місці експертів, які критикують нашу гру, спробував би стати на місце тренера «Динамо» - і з цієї позиції проаналізувати, чому команда не рухалася на полі всі 90 хвилин. Мені - як президенту і просто вболівальнику - теж хотілося б, щоб футболісти забивали на самому початку матчу, причому бажано не один гол, а два, після чого можна було б спокійно спостерігати за грою, а не перебувати в постійному нервовому напруженні. Але тим і хороший футбол, що складається з різних матчів - в тому числі і таких, як з «Металургом».

 Ви ж не станете сперечатися, що протистояв нам добре організований суперник. Всі чомусь розглядають гру динамівців, забуваючи про рівень гри опонентів. А ще - ніхто не говорить про спеку, яка також наклала відбиток на темп поєдинку. Тривога, що толку приховувати, була присутня - але разом з упевненістю: команда ось-ось набере оптимальні кондиції і в найближчих матчах стане показувати футбол, заради якого і ходять на стадіон уболівальники.

- Зовсім скоро «Динамо» доведеться проходити два відбіркові раунди Ліги чемпіонів, і якщо на початку серпня команді потрібно буде грати сильно, то в кінці місяця - ще сильніше. Ви бачите передумови до посилення гри в такий короткий період?

 - Питання, думаю, не зовсім за адресою - його було б логічніше задати головному тренеру. Я спостерігаю за грою, повторюся, переважно з позиції простого вболівальника - хіба що більш інформованого і який вкладає в команду свої гроші. Особисто у мене немає підстав не довіряти Юрію Сьоміну, а він запевняє, що до спільного знаменника призведе колектив найближчим часом. У тому числі пропустив перший поєдинок сезону через загострення ангіни Артем Мілевський і вийшов на заміну незважаючи на проблеми зі спиною Олег Гусєв.

 Хотів би ще раз підкреслити: дев'ять наших футболістів, з яких тільки Максим Коваль не зіграв на чемпіонаті Європи ні хвилини, були викликані Олегом Блохіним в збірну, де отримали колосальне навантаження - перш за все психологічне. На їх стан на початку чергового сезону це не могло не відбитися. Що стосується новачків, то в стартовому матчі Сьомін мав можливість ввести до складу лише Ніко Кранчара - він пройшов разом з «Динамо» частину підготовчого періоду в Австрії.

- А що ж Мігел Велозу з Марко Рубеном?

 - Велозу прилетів до Києва лише в понеділок увечері - йому потрібен час, щоб відпочити після Euro, де збірна Португалії дійшла до півфіналу. Ми пропонували Мігелю приєднатися до команди трохи раніше, але він дав зрозуміти, що принесе значно більше користі, якщо спершу відновиться психологічно. Фізичну форму він, за власними словами, буде готовий набрати від сили за десять днів. Що до Рубена, то непрості переговори з «Вільярреалом» ми вели давно, але отримати під особистим контрактом підпис самого гравця змогли тільки після його повернення з законної відпустки. Два тижні він був поза досяжністю в Аргентині, ще тиждень - відпочивав на островах.

- Дебют Кранчара залишив суперечливе враження. З одного боку, він непогано бачить поле і потенційно здатний загострити гру. Але з іншого, сил йому поки вистачає чи на півгодини, а в швидкості хорват став здавати вже після п'ятнадцяти хвилин матчу з «Металургом» ...

 - Ніко ще належить набрати потрібні кондиції. Природно, нас не може влаштовувати нинішній рівень готовності Кранчара - на полі він повинен відпрацьовувати з першої до останньої хвилини. Ми, втім, не знаємо до кінця плани Сьоміна - можливо, тренер збирається вивести його на оптимальний рівень до відповідальних матчів на євроарені. Вийде - будемо аплодувати футболісту і все вірно розрахованими наставнику. Ні - публіка стане реагувати так, як наприкінці суботнього поєдинку.

 При цьому потенціал Кранчара у мене сумнівів не викликає, а кілька його передач, якими, в силу недостатньої зіграності, партнери у зустрічі з «Металургом» скористатися не зуміли, стали найкращим свідченням його високого рівня. Скажу вам більше: якби його удар наприкінці першого тайму точніше, Ніко, швидше за все, замінили б раніше - і покинув би він поле під овації публіки. У футболі як у житті: від любові до гравця до невдоволення його діями - всього один крок.

- Ви обговорювали з Кранчаром нинішню ситуацію?

 - Обговорював. Сам Ніко зізнався, що готовий поки відсотків на шістдесят. Але якщо ми не будемо давати йому ігрову практику, обмежуючи лише тренуваннями, це придбання команду не підсилить. Те ж, але в дещо більш далекій перспективі, стосується Велозу і Рубена. Ви що ж думаєте: вони вийдуть на поле і відразу покажуть гру, яку ми від них очікуємо? Всі вони - виконавці високого рівня, але будь-який футболіст повинен вписатися в командну модель, зрозуміти її філософію. Потрібен час, а він у нас завжди в дефіциті.

- Минулого літа «Тоттенхем» категорично не хотів відпускати Кранчара, виставивши за нього позамежну суму компенсації - близько 15 мільйонів. Сам гравець зробив тоді заяву в хорватській пресі: мовляв, хотів би перейти в «Динамо», але розуміє, що його реальна ціна - не більше семи. Чи не пов'язане таке різке зниження ціни з серйозними проблемами Кранчара з коліном, через які він багато пропустив у минулому сезоні?

 - Ну, я ж не Нострадамус, щоб впевнено відповісти на це питання. Можу вам сказати, що і в минулому, і в нинішньому міжсезонні Кранчар належав до числа наших пріоритетів - і ми робили все, що в наших силах, щоб його придбати. Багато разів говорили про Ніко з його добрим приятелем Огненом Вукоєвічем - і зійшлися на думці, що в короткий термін той здатний привести себе в норму і допомогти «Динамо» вирішити поставлені завдання.

 Кранчар давно майже не грав, скучив по футболу. Перші 15-20 хвилин поєдинку з «Металургом», про які ви говорили, характеризуючи нашого новачка, показали, що він - приголомшливий гравець з чудовим баченням поля. Звичайно, для командної гри цього замало. Потрібен рух, чіпкість у відборі, але тренерський штаб упевнений, що все це повернеться з ігровою практикою. Крім того, Ніко володіє колосальним досвідом, який буде корисний знаходяться поруч на полі молодим динамівцям.

- На вас справив враження ентузіазм Кранчара, відразу поцікавився, коли має бути гра з «Шахтарем», і заявив, що мріє до цього матчу закріпитися в основі?

 - Ентузіазм - справа хороша, але слід розуміти, що поєдинок з «Шахтарем» важливий для нас не більше, ніж зустріч з будь-яким іншим суперником у прем'єр-лізі. Ажіотаж навколо матчів киян з гірниками нагнітається вашими колегами-репортерами і уболівальниками обох команд, але ж ніхто не дасть нам за перемогу над головним конкурентом у боротьбі за золото замість трьох дев'ять чи хоча б шість очок. «Шахтар» і, припустимо, «Говерла» в цьому сенсі цінуються однаково. Що виграємо від того, що візьмемо гору в інтригуючому битві, але потім - програємо два наступні або зведемо їх внічию? Тим більше, що на старті готовність всіх команд приблизно однакова.

- Хочете сказати, що вона однаково невисока?

 - Не зовсім. «Металіст», приміром, показав непогану гру в першому таймі проти «Іллічівця», залишивши чимало запитань у другому. «Шахтар» легко обіграв «Арсенал», але це зовсім не означає, що так само легко доведеться з «канонірами» нам в майбутньому турі. Гірники чудово грали в атаці, а те, що показала оборона їхніх суперників, у своєму інтерв'ю краще за інших оцінив Максим Шацьких. Найбільше, якщо відверто, сподобалася гра "Дніпра". Але, з іншого боку, погоджуся з експертами, які в одній з телепрограм порадили почекати п'ять-шість турів. Лише після цього можна буде об'єктивно розмірковувати, хто в якому стані, хто як грає, хто як втягнувся в чемпіонат.

 Суджу за прикладом «Динамо»: якщо більшість гравців на другому літньому зборі працювало у нас з повною викладкою, то збірники, лише на цьому етапі приступили до підготовки до сезону, отримали чотири дні входження до циклу. Справитися з дисбалансом можна було двома шляхами - гальмувати працювали на повну потужність або форсувати тренувальний процес з участю виступали на Euro футболістів. Другий варіант поставив би нас в непросте становище восени. Тому ми покладалися на висновки медичної служби і наукової групи, до компетенції яких відноситься оцінка готовності гравців.

- Гадаєте, рішення не випускати проти «Металурга» з перших хвилин Гусєва і Гармаша тренерський штаб брав, спираючись на думку цих фахівців?

 - В усякому разі, серед запасних вони виявилися неспроста. Медичними резонами пояснюється відсутність у заявці Мілевського, який в такій грі, мені здається, був би нам вкрай корисний. Горану Попову не дозволяє грати кон'юнктивіт, а замінив його на лівому фланзі оборони Бетау все ж набагато ефективніший в центрі. Не забувайте: Євген Хачеріді не зможе брати участь в трьох наших перших єврокубкових поєдинках цього року, один матч повинен пропустити Леандро Алмейда. Будь все в строю, Сьомін на даному етапі вже награвав б зв'язку центральних захисників для кваліфікації Ліги чемпіонів. Однак такої можливості у нього поки немає.

- Ви зазначили непогану гру в першому турі «Дніпра», в який несподівано перейшов на правах оренди виставлений на трансфер Олександр Алієв. Відразу після цього стала принципово іншою тональність коментарів Сьоміна: якщо він раніше давав зрозуміти, що більше не бачить цього гравця у своїй команді, то тепер допускає, що взимку той повернеться в «Динамо».

 - На звичну для Алієва позицію ми придбали Кранчара, якого Сьомін знає, в якого вірить і на придбання якого сам наполіг. При цьому не треба розглядати хорвата виключно як заміну Саші: інтерес до Ніко був у нашого головного тренера і рік тому. Як я вам вже казав, Юрій Павлович вчинив мудро, запропонувавши знайти для Алієва команду, де той міг би мати стабільну ігрову практику. Покаже він у «Дніпрі» футбол, який відповідає рівню «Динамо», - отримає шанс повернутися в наш клуб. Останнє слово при цьому, звичайно, буде за Сьоміним, адже відповідальність за результат несе тренер.

- Чи передбачено в орендному угоді Алієва право «Дніпра» викупити його трансфер?

 - Права «першої руки» ми дніпропетровцям не надавали. І взагалі, умови, на яких Саша орендований, є предметом нашої з Ігорем Коломойським взаємною домовленістю. А коли ми з ним про щось домовилися, прописувати якісь деталі немає ніякої необхідності. Досить, я б так сказав, понятійного розмови. Якщо будемо бачити необхідність повернути Алієва, ми його повернемо. Але якщо «Дніпро» виявиться наполегливий у бажанні отримати цього гравця на постійній основі, ціна питання буде відповідною.

- Станете враховувати в даному випадку і думка самого футболіста?

 - Всі зараз, як я вже казав, в його руках. Він потрапив до хорошого тренера, тому не виключаю, що до зими Саша сам висловить бажання залишитися в «Дніпрі». Перешкоджати успішному розвитку його кар'єри, якщо він захоче пов'язати її саме з цим клубом, ми точно не станемо. Але якщо Алієв розраховує повернутися в «Динамо», він повинен чітко і ясно розуміти, що повинен стати таким гравцем, яким був в перший прихід в команду Сьоміна.

- Сам Олександр досить коректно коментує в інтерв'ю свою оренду до «Дніпра», однак його дружина Тетяна заявляє: мовляв, Суркіс ще пошкодує, що відмовився від такого супергравця. Ви в курсі?

 - Читав. Але, чесно кажучи, не дуже-то розумію, що значить «Суркіс пошкодує». Зате можу зрозуміти емоції дружини Алієва, яка б хотіла, щоб Саша знаходився в столиці, не виїжджаючи далеко і надовго, приносив їй регулярно зарплату. Не дуже впевнений, втім, що Тетяні слід оцінювати чисто футбольні якості чоловіка. Інші - будь ласка, але тут, мені здається, тренеру-таки видніше. А на трансфер, нагадаю, Сашу виставив він і ніхто інший.

 Думаю, ви не запідозрите в упередженості тренера збірної Олега Блохіна. Але щось і на чемпіонаті Європи я не так часто бачив на поле Алієва в синьо-жовтій футболці. Думка щодо ігрових якостей Саші висловлював не раз: перебуваючи в хорошому моральному і фізичному стані, він є дуже сильним гравцем. Дуже! Тому дружина, мені здається, повинна підтримувати в ньому позитивний психологічний настрій - і тоді, не сумніваюся, у Алієва все вийде. А пошкодую я чи ні - вже інше питання ...

 У порядку ілюстрації нагадаю вам кілька фактів з минулого. Був час, коли, зважаючи перспективним, Саша грав за другу команду і багато забивав. Але працював з основним складом Анатолій Дем'яненко в упор його не бачив. Точно так же до цього до Алієва ставився Олексій Михайличенко. Не брав його в основу і Йожеф Сабо, який навіть тепер іноді пісочити гравця в ефірі і на сторінках газет. Візьміть статистику за часами Олега Лужного в ролі головного тренера - чи часто Саші доводилося виходити на поле в матчах першої команди?

 Прийшов Сьомін - Алієв заграв. Пішов Сьомін - почалася істерія з приводу придбання гравця «Локомотивом». Тепер-то ми можемо про це говорити: від президента москвичів Миколи Наумова і від Сьоміна тільки й чув: «Алієв! Алієв! Алієв! »Мілевського ми, мовляв, теж хочемо, але спочатку - Алієва. Повернувся Сьомін в «Динамо» - почалася епопея з повернення Саші. Мало не ультиматум висувався з боку Юрія Павловича.

 У результаті ми втратили на цьому трансфері 8000000 євро! Всі гроші, які повинні були надійти на наш рахунок за перехід Алієва в «Локомотив», довелося повернути. Саша при цьому повернувся до Києва зовсім з іншим рівнем мотивації. В Москві він отримував, як ви розумієте, велику зарплату, ніж у «Динамо» - на менші умови він би точно не пішов. Про патріотизм по відношенню до клубу гравці говорять дуже часто, але чомусь ніхто не згадує про патріотизм по відношенню до грошових знаків.

 Свою любов до клубу треба доводити на полі, а не на словах або в інтерв'ю дружини. Мені здається, з приводу оренди в «Дніпро» Алієва хіба що тільки його діти не висловлювалися. Але на мене такі речі не діють. Абсолютно.

- Раз вже ми заговорили про «Дніпрі» ... Заявлено, що перебрався з Дніпропетровська до Києва Віталій Каверін також піде в оренду. Чи є вже рішення - в який клуб?

 - Насамперед зауважу, що Каверін дуже сподобався Сьоміну. Проте в «Динамо» на його позиціях грають Ярмоленко і Гусєв, яких не так-то просто потіснити зі складу. Юрій Павлович переконаний, що клуб, який вирішить взяти футболіста в річну оренду, виявиться у виграші. Не програємо і ми, оскільки до нас Віталій повернеться з хорошою ігровою практикою і перспективою стати одним з провідних наших футболістів. Скажу вам чесно: при його придбанні спирався ще й на думку Павла Яковенко, у якого Каверін грав у молодіжній збірній. Зараз, правда, у хлопця є невелика м'язова проблема, але днів через десять, від сили через два тижні він відновиться і буде готовий на час змінити клуб.

 До душі Сьоміну і придбаний в «Арсеналі» Андрій Богданов. Вихованець нашого клубу, який свого часу грав в «Динамо-3», дуже добре проявив себе на зборах і, судячи з усього, буде отримувати в нинішньому сезоні ігрову практику. Сезон нам належить не найпростіший, граємо на трьох фронтах, тому 11 футболістами абсолютно точно не впораємось.

- Складніше чи стала для «Динамо» кадрова ситуація з введенням нових правил заявки на сезон?

 - На нас це нововведення звалилося як сніг на голову. Раніше не потрапляли в основну заявку хлопців ми могли заявити за дубль, але тренувалися вони з першою командою. І це було логічно, адже по ходу сезону, трапляється, гравці випадають з обойми через травми і хвороби. Начебто і 25 осіб у нас в списку А, але відніміть трьох воротарів, хворого на ангіну Мілевського і страждаючого від кон'юнктивіту Попова - уже буде 20. А не дай Бог, у когось виявиться мікропошкодження!

 Я розумію, що нововведення не прем'єр-ліга з федерацією вигадали - наш регламент адаптований до вимог УЄФА. Але з метою підвищення інтересу до турніру дублерів ліга могла б ініціювати правило, існуюче на Олімпіаді: в заявку з молодих хлопців можна додавати трьох вікових гравців. Візьміть, приміром, Бадра Каддурі: цей футболіст багато років віддав «Динамо», але зараз ми шукаємо для нього іншу команду. Якби існувала в нашому чемпіонаті олімпійське правило, ми марокканця неодмінно заявили б. Але росте молодь, і було б справжнім злочином перед футболом вписати Бадра в заявку замість якогось перспективного хлопця. Нас виручає існування молодіжного списку Б, в який ми включили та вписалися в віковий ценз Коваля, Дуду і Адміра Мехмеді - останній, до речі, виступить скоро на лондонських Іграх у складі швейцарської збірної.

- Нові правила ускладнюють і проведення трансферної кампанії?

 - Ще й як! Не буду приховувати: ми планували додатково підсилити склад, але скажіть, кого можна викреслити заради потенційного новачка з заявки, в якій зараз суцільно претенденти на місце в основі? Як законослухняна людина, не візьмуся критикувати введені з цього сезону реформи, але погоджуся з наставником «Металіста» Мироном Маркевичем: великої користі розвитку футболу нові правила не принесуть. При цьому і «Динамо», і ряд провідних клубів країни вимога про включення в заявку певного числа клубних вихованців особливо не бентежить - воно збентежить тих, у кого школи або не працювали, або на протязі багатьох років діяли на холостому ходу.

 Інша річ, що хлопці, які займаються з семи до сімнадцяти років у нашій дитячо-юнацькій школі, спецкласах і академії, вважають: після випуску вони неодмінно повинні потрапити в основну динамівську команду. Але так же не буває! Та якщо б щорічно ми отримували одного-двох футболістів, які мали б усі підстави з плином часу потрапити в основну обойму, я був би щасливий. Однак трапляються успішні випуски, а бувають - гірші. Це найчастіше залежить від дитячих тренерів.

- Але попит на молодих гравців «Динамо» існує - і чималий ...

 - Цим ми можемо тільки пишатися. Скажімо, Євген Морозенко та Артем Бутенін перейшли цього літа на правах оренди до лав чемпіона Чехії - «Слована» з Ліберець, а наставник «Севастополя» Олег Кононов, з ім'ям якого пов'язані значні досягнення «Карпат» останнього часу, ініціював придбання у нас Євгена Новака та Володимира Коваля. Буквально на днях «Евіан», за підсумками минулого сезону посів 9-е місце в чемпіонаті Франції, запросив на перегляд Темура Парцванія - тренер команди Пабло Корреа запам'ятав його по грі за молодіжну збірну, в якій при Яковенко слабких гравців не могло бути в принципі.

 Ну, а повертаючись до нових правил заявки, можу сказати: ми будемо прагнути до того, щоб найкращі наші кадри залишалися в команді. З тими ж гравцями, що мають не так багато практики, принаймні після закінчення цього сезону плануємо розлучитися.

- Ви так легко говорите про це. Але ж у кожного з них - контракти ...

 - Саме так. Ми усвідомлюємо необхідність розчистити склад, але в той же час прекрасно розуміємо, що жоден футболіст просто так розлучатися з вигідним місцем роботи не побажає. Та й я щось не бачу поки на своєму робочому столі факсів та електронних листів з запитами на гравців, без яких наш клуб цілком міг би обійтися. Ось стануть хлопці показувати пристойний рівень гри, з'явиться на них попит - і не будуть вони надалі при слові «розставання» так різко змінюватися в обличчі, а дружини не стануть виступати на їх захист.

 Було б ідеально, скажи гравець, не відповідає концепції нашого головного тренера: ось у мене три-чотири пропозиції, давайте домовлятися про трансфер. Не може «Мілан» виконувати зрослі фінансові запити Златана Ібрагімовича - скільки варіантів у нього виникло відразу після того, як ситуація стала надбанням громадськості та преси? По-справжньому класний футболіст може не підходити якомусь одному тренеру, але представляти інтерес для іншого, третього або четвертого.

 Той же Хуанде Рамос, запрошуючи Алієва в «Дніпро», напевно, розуміє, що розлучається «Динамо» з цим гравцем не тому, що той слабкий. Що справа, напевно, в нерозумінні - людському або футбольному - між ним і тренером київського клубу. У Сьоміна свій характер, у Саші свій. У багатьох сім'ях буває: у дружини з чоловіком любов до гробу, а з часом - вони розходяться ворогами. У колективі такі ситуації ще складніше.

- Повертаючись до потенційного посилення команди: Сьомін сказав, що клуб планує придбати до закриття трансферного вікна ще й лівого захисника.

 - Так, ми перебуваємо в пошуку. А за окремими кандидатурами - і в стадії переговорів.

- Як, наприклад, з «Ворсклою» щодо Євгена Селіна?

 - Зі свого боку я для трансферу цього гравця зробив все можливе, але впливати на думку керівництва полтавського клубу не можу. У «Ворсклі» витрачають гроші, запрошують нового тренера, ставлять перед командою високі завдання. Я зробив по Селіну пропозицію - гідну, на мій погляд. Тепер м'яч на стороні полтавчан: захочуть вони відпустити хлопця - ми з задоволенням його придбаємо. А якщо ні, будемо вирішувати питання по позиції лівого захисника за допомогою інших кандидатур.

 Що стосується самого Селіна, то, наскільки я розумію, він був би не проти змінити команду, перейти на якісно інший рівень, пограти в Лізі чемпіонів і разом з новою командою поборотися за чемпіонство в Україні. Крім того, в «Динамо» у нього була б зовсім інша мотивація - в тому числі і фінансова. Але в ході переговорів ми з повагою ставилися до позиції не тільки футболіста, але і президента «Ворскли» Олега Бабаєва і власника клубу Костянтина Жеваго.

- Наскільки вірна інформація, що в контракті у Селіна прописані 2 000 000 євро відступних, але «Ворскла» наполягає на більшій сумі - від 2,5 до 3 мільйонів?

 - Контракт гравця не читав і з прописаними в ньому деталями не знайомий. Втім, на папері у Селіна з «Ворсклою» може бути зафіксовано все що завгодно, але, цілком допускаю, існують якісь особисті домовленості. Я розмовляв на цю тему виключно з Бабаєвим, якому відомо мою пропозицію. Якщо полтавському клубу воно здасться цікавим, розраховую почути відповідь. Але - не перед самим закриттям трансферного вікна, а з огляду на найближче майбутнє.

- Які плани «Динамо» щодо повернувшогося з оренди в «Греміо» Факундо Бертольо?

 - Кілька днів тому ми розмовляли у моєму кабінеті. Перш за все Бертольо належить залікувати невелике м'язове ушкодження - з цією метою він полетів на консультацію до Франції. На думку наших лікарів, на відновлення після старої травми, отриманої в Бразилії, необхідно десять-дванадцять днів. Факундо сповнений рішучості довести, що він потрібен «Динамо». Особливо надихає хлопця поява в команді співвітчизника Марко Рубена.

 До сказаного можу додати, що вважав і як і раніше вважаю Бертольо класним футболістом, якому тільки травми не дозволили поки заграти в нашій команді. Серед плюсів молодого аргентинця відзначив би його вражаючу психологічну стійкість і відмінний, ужівчівий характер. На відміну від багатьох інших гравців, які приходили в нашу команду, не виходили на поле і пояснювали це як правило тим, що до них, великим, несправедливо ставляться, Факундо тямущий, життєлюбний і, до того ж, по-юнацьки любить футбол.

- Ви говорили, що давно стежили за Рубеном і вели переговори з його колишнім клубом, але сам футболіст заявив, що про інтерес з боку «Динамо» дізнався лише тижні за два до підписання контракту. Чи вірно відчуття, що остаточне рішення щодо цього гравця було прийнято після того, як зірвався варіант з Нілмар?

 - А ми і не проявляли до бразильця ні найменшого інтересу. Ніяких переговорів про нього з «Вільярреалом» не вели. Що до Рубена, то його кандидатура - це спільна творчість нашої селекційної служби і головного тренера. З приводу термінів можу сказати, що, на погляд авторитетного експерта в іспанському футболі Дмитра Селюка, резону звертатися до іспанського клубу раніше не було - він до останнього туру зберігав надію залишитися в прикладі. Якби це вдалося, наші переговори по Рубену виявилися б стократ складніше. Тим більше, що з розмови з колегою з «Вільярреала» я зрозумів: для початку вони хотіли продати Нілмара. Але нам в будь-якому випадку було непросто домовлятися з іспанцями, і хочу вірити, що селекціонери і Сьомін з вибором не помилилися.

- Як слід ставитися до інформації, що «Сан-Паулу» хоче роздобути Дуду - чи то в оренду, чи повністю викупивши його трансфер?

 - Бразильський клуб до нас не звертався. Але якби і звернувся, ми не дали б згоди. Цей гравець потрібен «Динамо».

- У продовження теми трансферів: що за загадкове бразильське тріо (Феліпе Олівейра, Бруно Сілва і Дієго Вієйра) провело в таборі команди сім днів - два в Києві і п'ять на першому австрійському зборі? Всерйоз чи розраховували на молодих хлопців з четвертого дивізіону своєї країни?

 - Представники нашої селекційної служби постійно бувають в Бразилії. Там вони отримали пропозицію взяти на перегляд - не в основну команду, а в другу або в молодіжний склад - трьох перспективних хлопців. У свою чергу Юрій Павлович, з урахуванням нестачі гравців на першому австрійському зборі, запропонував: «А давайте я сам подивлюся їх у справі».

 Слід розуміти, що якщо б ми і взяли когось із цієї трійці, то виключно на перспективу, не для головної обойми. Загалом, приїхали бразильці, потренувалися - і тренерський штаб дійшов висновку, що хлопці вони хороші, але за рівнем майстерності не вище молодих українських хлопців, які вже є в команді.

- У нашій розмові було б нелогічно випустити з уваги недавній чемпіонат Європи. Чи є розчарування від виступу збірної України? І якого результату чекали від неї особисто ви?

 - Наша команда зробила кілька впевнених кроків до того, чого від неї чекала Україна, однак у футболі понад усе результат. Ми побачили перспективу збірної, бажання грати і добиватися поставленої мети. Але як раз результату - в глобальному розумінні слова - вона не досягла. Команда повинна була як мінімум вийти з групи, але, з урахуванням обставин, що склалися, і цей виступ можна назвати гідним.

- Який з матчів справив на вас більше враження - виграний у шведів завдяки індивідуальній майстерності Андрія Шевченка або програний англійцям, в якому українська збірна як мінімум не заслуговувала поразки?

 - Зустріч зі Швецією виявилася емоційної і напруженою до останніх хвилин - як, втім, і очікувалося. А от у грі з Англією наша збірна постала командою мужиків - справжніх бійців, що йдуть до мети без оглядки на труднощі. Та що говорити, якщо після поразки публіка проводжала команду оплесками. Вийшли б хлопці з групи - не сумніваючись, поставив би їм п'ятірку, але навіть при цьому результаті, впевнений, вони напрацювали на четвірку.

- Що скажете тим, хто тепер з ще більшою впевненістю називає «Донбас Арену» нещасливою для збірної?

 - Таку оцінку здатні дати стадіону тільки дилетанти. Треба було знаходитися на матчах у Донецьку, щоб відчути, як своїм емоційним поривом публіка намагалася допомогти команді занести м'яч у сітку. І не її вина, що угорський арбітр не помітив найчистіший гол Марко Девіча. Зараховавши він його - і збірна на куражі, який був навіть за рахунку 0:1, добилася б позитивного результату.

- У минулому сезоні у вас, президента «Динамо», не один рубець на серці залишило суддівство. Після пережитого легше зрозуміти почуття Олега Блохіна в момент, коли суддя допустив грубу помилку?

 - Мені зрозумілі емоції будь-якого тренера чи футбольного керівника, коли удар по його команді завдає несправедливе рішення. Але треба розуміти, що в нашому виді спорту з суддівськими помилками стикаєшся постійно - вони були, є і, напевно, будуть, як би ми не намагалися уникнути їх введенням всіляких технічних нововведень.

- Ви назвали минулий сезон у прем'єр-лізі найбруднішим за останні двадцять років - і додали, що чемпіонство «Шахтаря» було з певним душком. Вважаєте дивні суддівські рішення головним джерелом невдач команди?

 - На довгій дистанції це, може, не так помітно, але на короткій, що складається всього лише з десяти весняних турів, вплив кожної помилки посилюється багаторазово. Особливо якщо врахувати, що «Динамо» з «Шахтарем» пройшли кінцівку чемпіонату рука об руку. У Мірчі Луческу команда і без того сильна, а грати проти неї удесятьох, та ще й в Донецьку, - неймовірно складно. Дванадцятиматчева дискваліфікація Юрія Вакса свідчить про те, що його помилка була визнана офіційно. І мені не до душі пустопорожні розмови про те, що Дениса Гармаша, мовляв, слід було видаляти раніше. Адже якщо слід було - чому не видалили?

- Сьомін вважав, що помилка Вакса є достатньою підставою для перегравання, Луческу з цією ідеєю начебто погоджувався. Чому ви з самого початку були проти?

 - Навіть не хочу обговорювати це питання. Я вже говорив: помилки - хай і образлива, але невід'ємна частина футбольного дійства. І якщо, висловлюючи невдоволення ними, всерйоз говорити про перегравання, чемпіонат України стане нескінченним. Перегравати нам доведеться кожен другий матч - якщо не перший.

- Як вважаєте, в який момент ваша команда по-справжньому упустила перемогу в минулому сезоні - поступившись "Шахтареві» на «Донбас Арені» чи все ж розійшовшись в Луганську миром з «Зорею»?

 - З психологічної точки зору свою роль зіграла зустріч в Донецьку. Луганський же поєдинок розчарував результатом: ми не скористалися шансом звести чемпіонат до золотого матчу, до якого, втім, ще треба було виграти у «Таврії».

- Були часи, коли і при більш успішному виступі команди ви на одних лише емоціях відправляли тренера у відставку, про що, як самі зізнавалися, пізніше жалкували. Життя навчило не приймати поспішних рішень?

 - Однозначно! Готовий навести як приклад догляд Валерія Газзаєва. Ви пам'ятаєте, який тиск на мене чинили уболівальники і преса, але, якщо б він сам не написав заяву про звільнення, я б його звільняти не став. Всі чомусь згадують про результат, якого ми під його керівництвом не завжди домагалися, але мало хто говорить про важливу роль, яку він зіграв у долі стали при ньому гравцями основного складу Коваля, Хачеріді, Ярмоленко, Гармаша ...

- До речі, про Коваля. Місяць з невеликим, проведений в таборі національної команди без ігрової практики, для молодого голкіпера, на ваш погляд, виявився корисніше, ніж участь у першому динамівському зборі в Австрії?

 - У «Динамо» Максим пройшов неоціненну школу в Олександра Шовковського і тренера воротарів Михайла Михайлова, але досвід, набутий у збірній поруч з Олександром Горяїновим і Андрієм П'ятовим, за плечима яких чималий єврокубковий досвід, я б не став недооцінювати.

- Минулий сезон після травми Шовковського у воротах «Динамо» закінчував саме Коваль, якому тепер доведеться витримувати конкуренцію з боку повернувшогося з оренди в «Кривбасі» Дениса Бойка. У тому випадку, якщо ваш основний голкіпер, як прогнозують лікарі, повернеться в стрій в серпні, мають намір знову відпустити Бойко в Кривий Ріг?

 - Так далеко я поки не загадую. Але Бойко ми повернули не для того, щоб закрити на якийсь час проблемну позицію, а для створення на ній справжньої конкуренції. Все буде залежати від того, наскільки Денис готовий конкурувати з Ковалем і Шовковським, а ті в свою чергу - з ним і один з одним. У цих умовах я б не став, на місці Сьоміна, гарантувати комусь із них місце у воротах - в тому числі і досвідченому капітану. Він сам це чудово розуміє і професійно ставиться до справи. Будь ставлення таким же у всіх наших гравців, ми були б вічними чемпіонами ...