Газета Персонал-плюс в №12 за 2008 рік надрукувала чергову чуш на тему фанатів під назвою «Погляньте на нашу молодь». Після прочитання цього підліткового набору буковок ресурс white-blue.kiev.ua пропонує так званим журналістам припинити писати про те, про що вони не мають уяви.

Есенгівська журналістика страждає на комплекс неповноцінності. Комплекс неповноцінності є ознакою неповноцінних. Есенгівська журналістика штампує копії з копій – московські есенгівці мавпують американські аналоги, місцеві есенгівці мавпують московські копії. В результаті продукт (статті, передачі, новини) як за формою так і за змістом є убогим, а отже непридатним для вживання. «Журналістика» стала поганим словом.

Абсолютна більшість текстів на тему фанатського руху, написаних останнім часом журналістами, є такими, що не відповідають дійсності.  Випускники профільних навчальних закладів, які отримали освіту за хабарі батьків, є профнепридатними апріорі. Вони не володіють предметом, бо не знають, як ним володіти. В результаті виходить чуш.

Не маючі ані бажання, ані часу  комусь щось доводити, ресурс white-blue.kiev.ua констатує:

1. Стаття «Погляньте на нашу молодь» (газета Персонал-плюс, №12 за 2008 рік) є дилетантською, а тому дійсності не відповідає.

2. Статті представників другої найдавнішої професії про фанатський рух у своїй більшості носять характер дезінформації у виконанні персонажів «не в темі».

3. Рівень професійної підготовки журналістів в контексті аналітики фанатського руху станом на березень місяць 2008 року не дає їм підстав наводити фактаж а тим більше робити висновки.

Виходячи з наведеного вище, дилетантські статті та передачі «про фанатів» слід сприймати в одному ряду з серіалом «Кадети», концертом Елтона Джона на Майдані та іншими проявами колективного зомбування.

З повагою, white-blue.kiev.ua

Київ, 27.03.2008