Поки безпосередні учасники подій поверталися із Охтирки до Києва багато ЗМІ вже встигли опублікувати версії подій, які не мають жодного відношення до того, що сталося.

Перше, що треба зазначити - вболівальники «Динамо» не бились між собою, як це було написано у багатьох ЗМІ. Це маячня. Відео може це підтвердити.

Перша бійка на стадіоні почалась через провокації охтирських вболівальників і невміння міліції їх зупинити. Так, майже на самому початку матчу, до сектору киян на бігові доріжки підійшли двоє охтирчан із атрибутикою своєї команди. Вони ж почали бійку із одним з київських вболівальників на очах всієї гостьової трибуни. Саме через це, а також через бездіяльність міліції при побитті киянина, частина київських вболівальників втрутилась у конфлікт. Працівники МВС стали на бік провокаторів у символіці Нафтовика та розпочали бійку із вболівальниками Динамо. Внаслідок «дій» правоохоронців кілька киян отримали травми різного ступеня тяжкості, зокрема серйозні розсічення голови.

Пізніше двох «охтирських вболівальників», які спровокували конфлікт, бачили серед загону міліціонерів. Вони радісно щось обговорювали, а пізніше пішли у підтрибунні приміщення або «змішану зону». Ми добре розуміємо, що ці люди – перевдягнуті співробітники міліції, завдання яких було спровокувати бійку.

Друга бійка розпочалася набагато пізніше. За кілька хвилин до фінального свистка кілька київських вболівальників пішли до виходу зі стадіону. На їх шляху з’явились місцеві вболівальники напівкримінальної зовнішності, яка більш відома під назвою «гопник». Місцеві вболівальники, яких було у кілька разів більше, атакували киян прямо на стадіоні. Міліція знову не відреагувала на масову бійку, хоча більшість працівників МВС, зокрема спецпідрозділу «Беркут», перебували за кілька метрів від бійки. Коли про побиття киян стало відомо на трибуні гостей, звідти до місця конфлікту вирушила допомога. І в цей момент міліція вирішила втрутитися.

Схоже, що міліція діяла за логікою, яка дозволяє калічити гостей Охтирки, проте не дозволяє цим гостям адекватно захищатися. Своєрідне трактування законодавства з боку міліції спрямоване лише проти гостей, і діяло винятково проти киян. Саме цей інцидент і спровокував подальші безлади на стадіоні. На киян у бойовому порядку пішов спецпідрозділ «Беркут». Важкі удари кийками отримували всі – учасники бійки з боку гостей, інші вболівальники, серед яких літні люди та дівчата.

Кількість розбитих голів серед вболівальників Динамо свідчить про те, що норми застосування цього спецзасобу місцевим «правоохоронцям» невідомі в принципі. Кілька гравців «Динамо» підходили до трибуни і намагалися зупинити беззаконня «Беркуту». Але чомусь гравці «Динамо» стали «заспокоювати» фанатів, які в цей час отримували град ударів на свої голови. Очевидно, гравці «Динамо», на відміну від гравця «Дніпра» Андрія Русола (йдеться про матч «Металіст»-«Дніпро» 6 квітня 2008 року у Харкові), вважали такі дії міліції адекватними ситуації, що склалася.

Суддя зупиняє гру на кілька хвилин. Конфлікт начебто призупиняється – «Беркут» загнав всіх киян на верхні ряди секторів гостьової трибуни та оточив. Вболівальники стоять у шаленій тисняві. Одна дівчина просить випустити її з оточення. «Бійці» «Беркуту» реагують на це б’ючи дівчину УДАРАМИ НОГАМИ у живіт.

Матч все ж таки дограють. Гравці „Динамо” знов підходять до гостьової трибуни, щоб подякувати за підтримку. Після чого йдуть до роздягальні, адже їх чекає комфортабельний літак. А ось для вболівальників „Динамо” все ще тільки починається.

В цей час під стадіоном біля сектору киян збираються кількасот місцевих мешканців напівкримінального вигляду і починають закидувати очеплений київський сектор всім, що можна знайти чи відірвати – від великих каменів до арматури. Міліція жодним чином не реагує на дії місцевих «вболівальників» та спокійно спостерігає за ними.

Кияни змушені самі захищати себе – кілька десятків киян перелізають за огорожу стадіону і відганяють оскаженілий натовп місцевих гопників. І лише тоді міліція знов втручається (вже поза стадіоном) і відтісняє тих киян, що захистили своїх друзів від нападу.
Поки частину киян тримають на стадіоні і обіцяють посадити в автобуси і вивезти на вокзал у Кириківку (де кияни могли б сісти на потяги і вирушити додому), на вулицях міста відбувається щось схоже на сюжет з кримінального блокбастеру. Місцеві дрібно-кримінальні елементи об’єднуючись у зграї виловлюють розсіяних у місті киян по одному. Таксисти під виглядом того, що ніби згодні везти людей на залізничну станцію, відвозять гостей у малолюдні місця, де б’ють, або висаджують у натовпі оскаженілих бандитів.
Ось пряма мова одного з киян: „Бити, ножі, підлітки і дядьки по 50 років, на машинах, скутерах і пішки, вони висипали на вулиці. Таксисти при проханні вивезти на станцію в кращому випадку посилали, в гіршому – вивозили за місто і не залишали живого місця. Дороги і виїзди зі стадіону, з автовокзалу перегороджували натовпи з цеглою і камінням. Найняті киянами автобуси, які намагались виїхати з автовокзалу, закидували камінням, розбивали вікна”.
Лише на автовокзалі кілька рядових працівників місцевої міліції допомогли киянам більш-менш безпечно сісти у пару рейсових автобусів.

Внаслідок злагоджених дій «Беркута» на трибунах і «гопників» у місті близько півсотні вболівальників Динамо вимушені були звернутися у лікарню по медичну допомогу – в основному з розбитими головами і розсіченнями. Серед них є дуже серйозно травмовані. Всіх їх затримали міліціонери, як злісних порушників порядку. Треба розуміти, що ті, хто розбив їм голови, порушниками порядку не є. Ще досить велика кількість людей мали травми, але не звертались в лікарню з різних причин, в т.ч. з небажання бути затриманими.

Одинадцять поранених вболівальників «Динамо», які були затримані міліцією на стадіоні та в лікарні, сьогодні отримали судові вироки від 12 до 15 діб адмінарешту. Міліція не дає можливості друзям та рідним зв’язатися із затриманими, тому ми не можемо коментувати підстави та законність судового рішення. Але, зважаючи на те, що в лікарні, а потім у міліції опинились кияни, які не брали участь у конфліктних ситуаціях, а отримали ушкодження внаслідок тисняви на секторах та банальних падінь, і отримали покарання за адміністративне правопорушення вже говорить про незаконність судового рішення.

Бійка на стадіоні відбулась через провокацію з боку охтирських вболівальників або тих, хто вдавав з себе вболівальників, та через ігнорування цих провокацій міліцією. Після футболу полем бою стали вулиці міста, куди висипали місцеві «гопники» з холодною зброєю.

Більшість вболівальників порівнюють розвиток інциденту з аналогічним випадком в Харкові. Поганий стадіон - провокація вболівальників команди суперників - невміння міліції розділити вболівальників - ігнорування міліцією провокаторів - бійка з суперниками - зачистка міліцією сектору вболівальників однієї з команд - показова безкарність вболівальників місцевої команди.
Висновок, який можуть зробити для себе десятки тисяч активних вболівальників по всій Україні, надто очевидний: під час останніх матчів керівництво та працівники МВС своїми цілеспрямованими та однотипними діями намагаються щось комусь показати або довести. Можливо, метою таких незаконних дій МВС є вплив на прийняття нових законопроектів щодо прав міліції на стадіонах. Адже відомо, що не один провідний футбольний клуб України декларував бажання відсторонити працівників МВС від роботи під час футбольних матчів. Приміром, наслідком відсутності міліції на стадіоні «Динамо» у Києві є відсутність інцидентів під час проведення футбольних матчів. А втрата такого ласого шматку фінансування особливо напередодні Євро-2012 для міліції неприпустима.

Іншою метою, яку можливо прагнуть досягнути очільники МВС, може бути прийняття задекларованого бажання міліції забороняти ультрас відвідувати будь-які стадіони України протягом трьох років за найменше правопорушення.

P.S. Очевидно, що знайдуться і вже знайшлися ті, хто обвинувачує вболівальників «Динамо» в охтирських подіях. Для них проведемо невеликий лікнеп: частина 5 статті 36 Кримінального кодексу України каже:
«Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає».

Незаконні дії бійців «Беркута» цілком підпадають під кваліфікацію «нападу озброєної особи або нападу групи осіб», тому використання виламаних стільців вболівальниками «Динамо» для захисту власного життя та здоров’я є цілком законним.

Також пропонуємо коментарі свідків та учасників подій - http://white-blue.kiev.ua/forum/viewtopic.php?t=1139
Ультрас «Динамо», учасники подій