Юрій СЬОМІН, головний тренер «Динамо»:

- Перш за все, хочу привітати всіх жінок зі святом 8-го березня. Всім бажаю щастя і здоров’я, а особливо тим, хто вболіває за «Динамо».

- Юрію Павловичу, прокоментуйте, будь ласка, перипетії матчу…

- Швидкого футболу сьогодні не було – на мій погляд, поле було достатньо «важким». Спочатку планували зіграти більше флангами, де в нас вийшли Нінкович і Єременко. Якісь моменти виходили, було багато комбінацій, але були й провали – зокрема, в епізоді із забитим м’ячем у наші ворота. Але, в принципі, сьогодні ми диктували супернику умови.

- Напередодні матчу ви говорили, що в складі не буде ніяких експериментів – незабаром матч із «Металістом» у Кубку УЄФА. Проте, сьогодні в складі ми побачили Саблича, Несмачний опинився в запасі, а Бетао грав на правому фланзі… Та все ж, сьогоднішній матч можна вважати генеральною репетицією перед матчем із харків’янами?

- Для нас був важливий матч – ми грали з командою, яка займає третє місце в турнірній таблиці. Головним для нас сьогодні було здобути три очки. А Несмачний опинився в запасі, оскільки нам необхідно було дати ігрову практику Сабличу.

- Чи настільки «Динамо» сильніше за «Ворсклу», що сьогоднішня перемога далася достатньо легко і невимушено?

- Мені складно говорити про те, наскільки «Динамо» сильніше за «Ворсклу». Є результат, і саме настільки ми сьогодні сильніші за суперника. Проте, невідомо, як буде завтра. «Ворскла» - дуже хороша команда, яка вперше в чемпіонаті пропустила чотири м’ячі. За показником пропущених м’ячів команда була на першому місці, нам же вдалося забити їм чотири м’ячі. Багато чого вирішили стандарти – зокрема, Алієв дуже добре пробив зі штрафного в епізоді з третім голом у ворота «Ворскли».

- Чи очікували ви, що сьогодні ваші підопічні заб’ють «Ворсклі» чотири м’ячі? Особливо враховуючи той факт, що команда Миколи Павлова не пропускала протягом 365 хвилин…

- Завдання було одне – відновитися після важкого матчу з «Металістом». На мій погляд, повністю відновитися не вдалося. Дуже радий, що Нінкович у першому ж матчі після травми відзначився забитим м’ячем. А що стосується чотирьох м’ячів... Тренер думає, а доля інколи розпоряджається зовсім по-іншому.

- Юрію Паловичу, здається, що Алієв із Мілевським в певній мірі ігнорують на полі Кравця. Як ви збираєтеся боротися з цим?

- Не треба ні з чим боротися. Грає вся команда, і на сьогоднішній день «Динамо» в прем’єр-лізі забило більше м’ячів за решту команд (48 – прим.). М’ячі забивають і Алієв, і Мілевський, і Кравець, хоча результативність останнього має бути вищою. Напевно, не завжди йому вдається правильно відкритися, якщо він не отримує передачі. А спеціально його ніхто не шукає. І ще: якщо Алієв з Мілевським добре взаємодіють, то чому я маю з цим боротися?

- В той же час у Валенсії, коли на Кравця грала вся команда, він забив два м’ячі…

- На Кравця не могла грати вся команда. Якщо ми так будемо грати, то в нас просто не буде команди. Кравець має робити свою справу – сто разів відкритися, один раз отримати. Він має відкриватися ще більше, ніж зараз, тоді в нього будуть і голи.