Десь о 16:00-17:00 деякі біло-сині фанати зібралися у місці "Х". Раптом з'являються акаби й намагаються усіх зібрати разом. Як виявилося, вони планували в оточенні киян провести до "Донбас Арени". Почувши фразу одного із старших «та може давай їх усіх до нас на 50-ти летку» (щось на зразок РОВД, як я зрозумів), звичайно, більшість одразу вирішила розійтися. А за півгодини частина хохлів маршем йде до стадіо.

Біля стадіону вже немалий натовп. Досить великий різновид правоохоронців: на конях, на велосипедах. Фан-клуб організував не менше 20 автобусів, тому переживати, що на гостьовому буде мало людей не доводилось. Щодо шмону, то навіть не знаю, як описати... По вигляду - все дуже ретельно, а на практиці, якщо чесно, нічого особливого. Спочатку обшук проводить міліція, потім - тричі сек’юріті "Донбасс Арени" у білих рукавичках.

За 40 хвилин до гри досить велика кількість біло-синіх вже у "клітці", відведеній для приїжджих фанатів. Банерна лінія - досить насичена. На кожному стільчику лежить біло-синій динамівський прапорець. Більшість у білих футболках. У декількох місцях присутні пару чоловік із якоїсь служби стадіону, щось на зразок МНС стадіо з необхідними реквізитами для гасіння піро. Скільки людей було на секторі - сказати важко, думаю, не менше 1 000. Заряджали, враховуючи кількість скаму, досить добре. На вихід команд після перерви запалюється кілька фаєрів, димів, стробоскопів і вроцлавських.

Варто відзначити, що камери на арені прцюють справно. Так, пронесений по частинах текстовик служби стадіону помітили в камери, коли він вже склеювався в єдине ціле на секторі, і змусили його віднести в камеру схову. А за спалення на секторі атрибутики "Шахтаря" хлопця "закрили" на 3 доби - на виході з сектора на нього вже чекали з роздрукованим фото в руках.

Господарі до своєї, як виявилось, чемпіонської гри підготувались дуже добре. І хоч почути протягом матчу їх було практично нереально, а перекличка у "летючій тарілці" традиційно здійснюється завдяки табло, там усе пишеться: що, як і коли треба кричати, а людина з гучномовцем це ще раз повторює... перформанс був на рівні. Величезний банер 20х20 було підвішено до даху як і на матчі з "Дніпром" і оформлено помаранчевим димом. Зміст банера - на фоні силуету міста футболіст і фанат тримають щит зі схрещеними молотками, доповнює композицію напис "Здесь, на родной стороне... нам побеждать!". У другому таймі - голий торс. Піро виглядало дуже солідно, крім того під вроцлавські вогні було піднято літери FCSD.

Щодо самої гри, то київська команда не показала характеру, віддавши чемпіонство так би мовити самовільно. Після фінального свистка Шовковський, Вукоєвич, Михалик та ін. дякують трибунам за підтримку, а стадіон просто шаленіє під святковий феєрверк. Згодом святкування перекинулись і на вулиці міста. На цій не надто веселій ноті закінчився насичений «виїзний сезон», який став золотим для шістьох киян.

Адреса матеріалу в інтернеті: http://white-blue.kiev.ua/reports/1382.htm

Назад