Візуалки кияни не готували, і навряд найближчим часом щось будуть готувати, хіба що фан-клуб роздав своїм активістам поліетиленові прапорці і дістав з комори з десяток розтяжок. А про звук - все ж переповнені сектори дають свій плюс в тому плані, що хочеш не хочеш, а посидіти не дадуть, та й мовчати теж. Перша половина зустрічі звук на рівні, переклички з усім стадіоном, непоганий нон-стоп під два барабани, сектор по торсу. А десь після 60-ї хвилини споукмени вже ніяк не могли завести інертну масу, та й гра команди не давала приводів радіти.
Було багато нетолерантних зарядів для опонентів, що дуже нервувало делегатів УЕФА. А родзинкою матчу стала фішка, яку кияни перейняли у ротердамських супортерів, коли сектори шиплять, імітуючи звук напускання газу в газову камеру, було добре видно, що гостей це порядком дратувало. На самому ж гостьовому дуже різноманітний контингент, поряд уживались амстердамська ультра, фани Аяксу з країн СНД і прості голандські сімейства. Співали вони дуже і дуже рідко, зате дуже голосно як для такої кількості. Адреса матеріалу в інтернеті: http://white-blue.kiev.ua/reports/1476.htm
Назад
|