Один з найближчих виїздів пробило трохи більше трьох сотень киян. Склад видався досить молодіжним, дуже мало основних хлопців, дуже багато дівчат. Чимала кількість виїхала вранці на собаках, малі чудили у вагонах, підриваючи петарди і гасаючи туди-сюди, як наслідок в Гребінці на пероні всіх чекав вже знайомий Беркут. Це було не найбільше нещастя - одну з собак, на яку всі розраховували, було відмінено, тож дуже велика кількість людей була вимушена вдатись до автостопу на середині шляху.

 Наша ж банда уникла цих неприємностей, частина вранці вже була в місті, решта комфортно виспалась і добиралась на матч рейсовим спринтером.Гуляти по такій погоді бажання не було, тому час було розраховано так, щоб пообідати - і зразу на матч. На в’їзді в місто стало зрозуміло, що хохли вже тут - на величезному знаку Полтава літеру "О" вже прикрашав напис FCDK.

 Вперше за довгий час полтавські навколофутбольщики наважились на якісь акції, знаходячи поодиноких киян в місті. На пропозиції зустрітись і обговорити цю проблему будь-якими складами і за будь-яких умов - повний мороз.

 За півтори години до гри кияни почали "набирати состав". Групка біло-синіх підійшла до центру міста, де вже чекав інший моб хохлів. Невеличкий слем (всередині якого опинився міліціонер), після чого всі разом ідуть блукати містом. На кожному перехресті кількість збільшувалась... Зробивши невелике коло центральними кварталами кияни повернулись до Орла, і, зробивше колективне фото, маршем рушили на стадіон. По дорозі місцева кузьма провокувала і дуже хотіла подарувати свої рози, але чіпали лише найбільш приставучих. Вже під входом на стадіон було спалено два фаєри, а також петарди весь час були атрибутом цього виїзду.

 Вхід на гостьовий - 10 грн, шмон досить поверхневий. А далі почалось щось подібне на шизу. Точніше перший тайм її було дуже мало, так само як і мало було гри команди на полі, хоча постійно приходили смс, що нас дуже добре чутно в трансляції. На початку гри було висловлено полтавчанам всі залупо-смоктальні заряди, які тільки є в репертуарі, після чого пил деяких персонажів трохи стух.

 Другий тайм пішов трохи веселіше, а як тільки команда забила - більша частина сектору стала по торсу. При такій холоднечі замовкати хоч на секунду було абсолютно протипоказано, бо замерзаєш миттєво, тому до кінця гри неслась адська шиза.

 Після фінального свистка вкотре здивувала лояльність ментів на цьому матчі - киян зовсім не тримали на секторі і одразу випустили в місто, частину відвезли на вокзал, решта пішла туди пішки. Лишалось вигадати як скоротати час до потяга...

Адреса матеріалу в інтернеті: http://white-blue.kiev.ua/reports/2210.htm

Назад