Як на диво, вечір проходить дуже спокійно, час минає у слуханні байок про попередні виїзди. Вже ближче до ночі по вагону починає шастати міліція, що свідчить про те, що виїзд удався. Сон довго не приходить, тому спостерігаємо все, що відбувається. Наш вагон відрізнявся спокоєм та тишею, бо, як стало відомо, вагон-ресторан досить сильно постраждав, а провідниць довели до стану істерії та депресії.

Вранці народ вирішує виписуватися у Макіївці. Так дійсно оцінюємо реальну кількість народу у потязі: ним до Донецька приїхало близько сотні фенів. Ми ж прямуємо далі до Донецька, де нас зустрічає абсолютно чистий від міліції та кротів вокзал.

Рушаємо далі до стадіо, оцінюємо часовий ліміт. Маємо час прогулятися містом та поповнити жировий запас, що зігріватиме нас холодного вечора.

Перший погляд на Донецьк відкриває нам досить цікаве та охайне місто. Повітря тут досить придатне для дихання, попри всі сподівання. Оглядаємо центральну частину міста… Небо ближче до вечора набуває темно-фіолетового відтінку, що дає ілюзію нереального світу.

За годину до гри рушаємо на стадіо… Тут оцінюємо реальну кількість фенів Динамо: близько сотні приїхало на потязі. З Києва приїхало 10 автобусів, які були майже пустими. Нам виділено 3 сектори (звісно, якщо 0 сектор можна таким назвати). Ближче до гри наші  заповнюють 1 сектор, на 2 розтягують банери. Стадіо не наповнений, але, судячи із настрою на вулицях, народу ще прибуде.

Сектор починає заряжати до початку гри, досить слабенько, аби підготувати горло до гідного суппорту. Заряжають українською та російською традиційні заряди, розучують нові, що народилися в дорозі або трансформовані із старих.

На нашій трибуні близько 600 людей. До початку гри стадіо майже заповнений, підтримка кротів досить вагома. Погана акустика стадіону не дає можливості добре чути кротів, так само і їм не надто добре чутно наші заряди. На початку гри піднімаються рози та розтяги, з’являється банер «Dynamo top the league» у супроводі стробоскопів. На кротівському секторі з’являється банер «Пусть шизит Динамо» у відповідь на непорозуміння з міліцією за день до цього. Ті заряди, що лунали у підтримку кротів, надзвичайно нагадували наші, що безумовно радувало серце. Трохи згодом перфоманс доповнили прапори різних розмірів. Вартою уваги була також розтяжка «Выше голову. Мистер» із зображенням Луческу та рози Динамо у вигляді петлі.
Весь перший тайм наш сектор активно підтримує команду, чітко лунають заряди, підіймаються рози. Нажаль, після голу біло-сині поступово стихають, підтримка слабшає, відроджується хвилями. Під кінець гри  на нашому секторі було влаштоване невелике фаєр-шоу.

Виїзд вдався. Можливо, не було таких гострих моментів, як би хотілося, команда не подарувала перемоги, якої так чекали. Натомість маємо гарно проведений час у компанії суппортерів Динамо, що неможливо порівняти з чимось іншим.

Kassiope@, спеціально для White-Blue.kiev.ua

Фотогалерея матчу

Адреса матеріалу в інтернеті: http://white-blue.kiev.ua/reports/748.htm

Назад