Звіт: Шахтар - Динамо 28/10/09 КУ 1/4 фіналу

Д4

"Київ - околиця Красноармійська - вокзал Красноармійська - автовокзал Красноармійська - вокзал Красноармійська - вокзал Донецька - Пузата Хата - 300 метрів від "Донбас-Арени" - РОВД - 100 метрів від "Донбас-Арени" - Київ" - це детальний маршрут нашого виїзду в Донецьк на 1/4 фінала Кубка України!

Вже в 1/4 фіналу Кубка України жереб звів принципових суперників-грандів України - Динамо та Шахтар! Донецьк – мабуть єдине місто в Україні, звідки останній потяг до столиці вирушає о 20:00. Оскільки матч повинен був розпочатися о 19:30, варіант поїздки на потязі одразу ж було відкинуто, і ми вирішили їхати спринтером.

З Києва виїхали опівночі. За 80 км від Донецька - під Красноармійськом - нас зупиняє міліція. Знаючи, що нас протримають там майже до початку матчу, а потім під конвоєм повезуть до гостьового сектору, одразу було вирішено добиратися в місто своїм ходом. Пройшовши пішки 2-3 км, нас наздоганяють незрозуміло хто в пагонах і намагаються переконати повернутися назад Домовившись, що ми поїмо і повернемося до місця зупинки, нас відпустили, але за нами поїхали 3-4 міліціянта, які вели себе дуже невпевнено. Не минуло і 20 хвилин, як ми вже були за 1-2 км від них. Розділившись, щоб не привертати зайвої уваги, пройшли територією якогось заводу, хащами вийшли до залізничної колії, по якій рушили і дісталися місцевої станції. Оскільки на собаку треба було чекати близько 2 годин, поїхали на автостанцію. Дізнавшись, що квиток до Донецька на маршрутці коштує 36 грн, ми не думаючи повернулись на залізничну станцію, і вскочили в собаку. (проїзд в ній 7 грн, студентам знижки) Приїхавши на цей вокзал, стрибнули в автобус і поїхали в ПХ... стандартна процедура =)

Пообідавши, за 1,5 години до матчу рушили на стадіо у кількості 30 чоловік. За 200-300 метрів до стадіону почалося... Пробігає невеличкий моб з криками «A.C.A.B.» прямо перед нами. Пробігши трохи далі, зупиняються, один з них вигукнув «да вот же ані». Видно було, що вони «готуються до прижку», але виглядало це смішно, особливо заряд «мы, мы, мы КРОТЫ, кто не с нами всем пизды». Стаємо більш щільно, чекаємо коли вони підійдуть ближче. Кілька секунд замісу і одразу ж всіх розганяє Беркут! Нас беруть у кільце Беркут в перемішку зі звичайною міліцією. АС відганяють кротів через дорогу, де за кілька хвилин їх стало вдвічі більше ніж нас. Запаливши 2 саморобних дими, кинули в нашу сторону. Все це закінчилося тим, що нас почали заганяти в машину міліції, мовляв "зараз вас відвезуть під гостьовий сектор". Просидівши в шаленій тисняві близько 10-15 хвилин, ми опинилися прямо під Ворошиловським РОВД.

Виводили по троє, спочатку просто записали стандартну інфу кожного: ПІП, дата народження, місце проживання. Далі всіх завели в кімнату схожу на актовий зал. Там відбувся обшук. Далі по двоє-троє забирали і відводили до іншого кабінету. Там повний збір особистої інформації, відбитки пальців, долонь. А тим часом вже розпочався матч, і більше того, вже було відомо що ми летимо 1:0. І була надія на те, що наші зрівняють рахунок і ми ще встигнемо на додатковий час. Але... АС явно тягнули час. Весь час перебування супроводжувався глумом, сміхом, жартами. У тому ж приміщенні народився ряд цитат: "Димон, выпускай!", "Мы приехали, чтобы посидеть", та про одного тільки Валєру можна книжки писати! Ще був один курйозний момент: коли всі сиділи у залі, до нас запустили хлопця. На щастя для нього, пробув він з нами декілька секунд, бо пізніше виявилося, що він - один з тих, хто хотів у більшості напасти на нас біля стадіо! Пізніше була розмова про цього хлопця, в якій один міліціянт сказав, що було б непогано загнати крота в кімнату з хохлами для перевиховання! :)

Ще виявилося, що майже всі АС з цього відділку вболівали в цьому матчі за ДК, причиною тому було: «да они (кроти) заї*али со своїм стадионом, построили его прямо возле нашого РОВД, теперь нам роботы в день матча хоть отбавляй, ой как я хочу, чтобы киевляни поимели наших сегодня» =)))

Нам забивають другий м’яч і лунає фінальний свисток. А ми ще досі там. Потім з’ясовувалося хто як їде додому. Після цього, нас посадили у автобус, їхавши в якому було відчуття, що він ось-ось розвалиться, і відвезли під гостьовий сектор, де знаходився транспорт яким ми приїхали. Під конвоєм зі швидкістю кілометрів 20 на годину нас вивезли за територію міста.

Закриття донбасс-арени переноситься на 5 травня 2010 року.