Звіт: Карпати - Динамо 0:1 24/04/10 ЧУ від SV
Д4
Ось і настав 27-й тур, а з ним і виїзд Динамо до дружнього міста Львів. Заздалегідь виїзд намічався присутністю великої кількості людей, все-таки виїзд у красиве місто, матч припадає на суботу, інтрига на фінішній прямій чемпіонату...
Більшість стикається з проблемою добирання до міста (відсутність прямих потягів або повна відсутність квитків). Тому було вирішено їхати з пересадкою через Рівне. По приїзду на вокзал видно чималу кількість динамівських фанатів, одразу згадується фраза "Едут все!", причому багато хто за декілька днів до гри.
На першій - тривалій(22 хв.) - зупинці виходять на перон люди подихати свіжим повітрям і влаштовують невеличкі пірошоу з використанням стробоскопів, що викликає подив, жах і здивування у перехожих. Далі всі пішли відпочивати. Хтось ще поспав, хтось - ні, але вже скоро ми прибули до Рівного.
Четверта ранку, на вулиці ще темно, але ми вже ходимо по вулицях, гаючи час до потягу у місто левів. Через деякий час всі зібрались на вокзалі й пішли займати місця в потягу, точніше, в "собаці підвищеного комфорту". "Собака" рушила, всі на місцях, жарти, веселий настрій, все було б чудово... Але, на жаль, у нас в вагоні працювала дивна провідниця: " Не чіпайте штори...", "Не сідайте так, бо воно брудне буде", "Не говоріть так голосно" й т.д. Хоча інші пасажири не робили ніяких зауважень, а деякі навіть сміялися разом з нами. Все дійшло до того, що вона кричала на всіх за будь-який рух... Це почало набридати. Деякі не витримували і запитували, чому вона до всього чіпляється. Ну, а під кінець поїздки провідниця подзвонила в міліцію з словами: "Тут безлад, все ламають, трощать, не слухаються". Ясна річ, що насправді все було не так. Коли вже під'їжджали до платформи у Львові, було видно, що з усіх сторін міліція. Щойно зупинилися - і правоохоронні органи вже у вагонах всіх садять на місця і шукають "порушників".
Як тільки "мусора" подивилися навкруги та побачили, що нічого не зламано, все на місцях, вони одразу запитали у продавця (у нашому вагоні був буфет), чи ми щось натворили? Але продавщиця раптом сказала: "Я до них претензій не маю ніяких, все на місці." Ці слова завели в глухий кут міліцію, і вони почали потрохи випускати людей, деяких забрали по проханню провідниці, всіх інших випускали через двері машиністів. Після цього всі пішли у місто, щоб пообідати та прогулятися...
Зарання було відомо, що планується фанатський марш киян о 16 годині. До цього часу майже всі підтягнулися. Відстань від пам'ятника Шевченка Т.Г. до стадіону - доволі серйозна. Дими, петарди, фаєри, заряди... Навкруги здивовані люди із захопленням знімають на мобільні та фотоапарати все це дійство. Через деяку відстань з'являється міліція з обох боків колони.
Взяли тікети на футбол далеко не всі фани, деяких стали пускати по квиткам на потяг, через нестачу білетів на сектор. Звук хороший, атмосфера святкова. Робимо переклички з усім стадіоном "Слава Україні". По перерві в старих традиціях "переводять" фанів за 10-й виїзд. В кінці матчу запалюється стробоскопи та петарди.
Щодо самої гри команд: Динамо грали слабо та ще й видалення Зозулі, внаслідок чого нам забивають м'яч, в результаті: 1:0 на користь Карпат. Весь стадіон запалює газети, виглядало красиво.
Після матчу нас 30 хвилин тримають, після чого всі розходяться на вокзал чи ще гуляти в місті, чекаючи свого потягу. У місті львів'яни святкують перемогу своєї команди. Отже, виїзд вдався: море емоцій та пригод...