Звіт: Металург З - Динамо 1:1 10/04/11 ЧУ
VivaFCDK
Проблеми почались ще по дорозі - в Смілі потяг стояв 20 хвилин і пару малих ідіотів підрізали ящик пива, та підрізали так, що воно випадало у них з рук і котилось по асфальту коли вони кивали п’ятами, після цього менти до першої ночі лазили по вагону з ліхтариком і шукали ці 7 літрових пляшок.
В 4 ранку зупинку в Дніпропетровську дружно проспали, тому довелось їхати до Запоріжжя, а під ранок всі переходи між вагонами вже були перекриті і на пероні чекав Беркут. Лише пару чоловік змогли спетляти, 75 біло-синіх відправились в РОВС, після чого всіх вже о 9-й ранку привезли на стадіон і тримали там до матчу, випускаючи по 2 людини в магазин за харчами до тих пір, поки пару чоловік не втекло з цього загону. Основна аргументація таких дій у ментів була: Ви ж у бомжів банер забрали, тепер он вони будуть мститись. А місцеві дійсно пасли клітку з самого ранку.
Ті, хто залишились "на волі", гуляли собі містом, заклеюючи афашні стікери, котрих в Запоріжжі сила силення, і просто активно проводили час, перед матчем завернувши на Хортицю. Велика частина хохлів їхала через Дніпропетровськ і збиралась там для гопака, але місцеві вже вкотре призначивши місце зустрічі самі на нього не прийшли.
При проході на гостьовий сектор почався маразм від ментів у всій красі: киян запустили в клітку перед гостьовим і не давали звідти вийти, але при цьому відмовлялись продавати квитки на гру, поки СБ Динамо не дасть добро. Дзвінки до Києва і спілкування з працівниками клубу таки дало результати - квитки почали продавати, але почалась нова стадія - заборона проносу рюкзаків, банерів і фото-відео техніки на сектор, не кажучи вже про стікери чи кулькові ручки. Все, на думку ментів, потрібно було лишити в одній великій купі під відкритим небом і потім забрати після гри. На щастя і цю проблему вдалось розв’язати, відповідно, після ретельного шмону, де тобі ледь не в рота заглядають, кияни потрапили на сектор.
Матч розпочався досить жваво, біло-сині намагались не робити великих проміжків між зарядами і 150 чоловік гнали футболістів вперед як могли. На незаповненому стадіоні це вдавалось непогано, тим паче сектор господарів був не набагато численнішим за гостьовий. На 30-й хвилині на сектор зайшла решта хохлів і нормальна шиза в одну мить кудись зникла, один сектор не підтримував заряди іншого, великі різнобої і т.д.
Про другий тайм взагалі краще мовчати, хвилин 20 групка людей займалась "переведенням в праві", а решта з цікавістю за цим спостерігала замість дивитись футбол і гнати команду вперед. Знову якась селітра на секторі, голий торс лише після 91-ї хвилини матчу... Одним словом яка гра команди, така і підтримка. Хоча скоріше навпаки: яка підтримка - така і гра! Після фінального свистка лише Гусєв і Шовковський знайшли в собі сили підійти до сектора.
Після цього всіх фанів відвезли на вокзал і замкнули на першій колії. До потягу лишалось майже 3 години, під зливою з градом і холодним вітром. Лише коли дощ скінчився менти додумались відвести всіх до зали очікування, при цьому половині вдалось спетляти і трохи запастись їжею на зворотню дорогу. Поїздка в потязі до Києва пройшла без особливих пригод.









