Звіт: Динамо Київ - Спартак Москва 27/08/2008 (Adriano)

White-Blue.kiev.ua

		Коментувати

Настав день, якого так довго чекали київські фанати – і він повністю виправдав сподівання. Після деякого літнього спаду на секторі, дуже часто поставало питання: коли вийдемо на свій звичний рівень? У голові кожного одразу ж зароджувалася відповідь – 27 серпня.

І справді, такого видовища на трибунах не було вже давно, якщо бути точним – майже рік, коли на товариському матчі з «Міланом» шиза була визнана, на той момент, найкращою в сучасній історії. Але про те, що відбулося на грі з м’ясом можна сміливо писати – минулорічне досягнення перевершено. Це факт.

Підготовка до цієї визначної події розпочалася майже одразу ж після першого матчу. Мабуть усі ультрас-угруповання та об’єднання активних фанатів вважали своїм обов’язком підготувати щось до цієї гри, тому перфоманс і вийшов таким яскравим, різноманітним та насиченим.

До стадіону вболівальники почали стягуватися з 18:30. Протягом двох годин до початку матчу сталося декілька локальних сутичок із гостями, та одна досить масштабна, коли м’ясо заводили через колони. Підтримка команди розпочалася за 30 хвилин до початку гри, вже тоді повністю забитим був лише сектор 9, здавалося, що надії не справдяться і матимемо максимум 3 сектори. Але сталося все набагато краще: віраж 7-10 був не тільки заповнений – забитий!

До цього додамо сектор 11, по суті – переїхавший 22, та сектор 4 на центральній трибуні, люди, які фанатіли там, зазвичай знаходяться в 29. Гра викликала ажіотаж не тільки в столиці – підтримати киян приїхали фанати із Дніпропетровська, Львова, Сімферополя, Чернігова, Вільнюса, присутніми були також фан-клуби з Москви та Боярки – усіх делегатів не перелічити. Протистояння вийшло далеко за рамки «Динамо»-«Спартак» і носило ще й характер Україна-Росія. На трибунах було дуже багато національної символіки (жовто-блакитні та червоно-чорні прапори), при чому не тільки на фанатських секторах. Також класно вдалося заспівати національний гімн у другому таймі – такої гучності та злагодженості у  виконанні «Ще не вмерла…» в Києві не було вже давно.

Візуальна підтримка була такою, що її важко описати у повному обсязі. Під вихід команд на 4 секторах було розтягнено банери з емблемами Великого Клубу різних часів із підписом «Історія Динамо – традиція перемог!». Одразу ж після цього на фоні розтягнених роз піднялися макети кубків та золотих медалей, здобутих динамівцями в різні часи. Тільки-но їх опустили – кияни забили гол, і весь віраж сплахнул фаєрами. Щодо піро-шоу, то палили повсюди і багато, після кожного забитого м’яча, на секторі 9 спалахувало ще й декілька стробоскопів. В першій 15-хвилинці матчу над лицьовим банером «Київська Русь» розтягнули текстовий банер із написом: «Столиця Київської Русі вітає гостей із провінції». Розтяги на цьому матчі були лише «тематичні» - із зображеннями підсмажених свиней та розгромного рахунку першого матчу. На перилах, окрім звичних банерів, висіли полотно із зображенням козаків, що смажать свиню (найпопулярніший сюжет матчу), напис грузинською мовою та полотно в пам’ять загиблому хлопцю «Ярослав Кульбицький R.I.P.».

Ще потрібно згадати банери на інших секторах стадіону: дотепний друкований банер у вигляді візи до Ліги Чемпіонів із свинею на місці фото та штампом «Отказать», банер ОУБС на 15 секторі, «Moscow Fans» із емблемою клубу та декілька інших, невеликих за розмірами. Серед великомасштабних робіт були представлені розтягнений на 4 секторі під аплодисменти стадіону банер із свинячою головою та написом «1922-2008. Помним. Не скорбим», модульне шоу із білих плашок із лозунгом ОУБС, зображення козака, прибиваючого свиню, з підписом «Обажаю сало». Найбільш ефектним, мабуть, виглядав банер із руїнами кремля, на фоні яких сиділи 3 козаки та смажили на вогнищі свиню. Його спочатку розтягнули на секторі 10, а потім ще й підсвітили фаєрами. Наприкінці другого тайму з ультрас-трибуни був запущений стадіоном банер, на якому під написом «Чекай, Європо, ми йдемо!» був намальований потяг, в одному вагоні якого їхала команда, в іншому – ультрас, які прив’язали до свого вагону свиню та тягли за собою.

Звук, як і візуальна підтримка, був на тверду п’ятірку. Заряди виходили чіткими та злагодженими, вдавалися переклички як між фанатськими секторами, так і з центральними трибунами. Класно звучала «Червона Рута», двічі дуже добре виконували гімн України. Справжній ад влаштував сектор 7, який у другому таймі часто заводив усю трибуну. Голи супроводжувалися не тільки піро-шоу, а й скаженим слемом, атмосфера була неймовірною.

Головний матч року можна вважати вдалим на 100%, сподіваємось, що він стане відправним пунктом до відродження звичного рівня підтримки та кількості людей на секторах. Хочеться подякувати всім, хто був у цей вечір на трибунах та шалено підтримував команду, споукменам, завдяки ним власне шиза й вдалася такою, яка вона була, та й звісно ж динамівцям, які билися на полі та не зганьбили честь Великого Клубу. Зворотного шляху вже немає. Чекай, Європо, ми йдемо!

Adriano, спеціально для White-blue.kiev.ua

Фотогалерея матчу