Звіт: Динамо - Порту 05/11/2008
Ultras.org.ua
А як все добре починалось... Я вперше бачив такий настрой на гру у більшості фанатів, вперше бачив щоб у кузьми так горіли очі (м'ясо не рахується) і щоб "пузаті" тащили з собою таку кількість прапорів, правда на вході на стадіон міліція позбавляла прапори палок. На фанатських секторах задача мінімум на матч була одна - не запалити.
Для цього повсюди були розклеєні листівки, роздавалась інформація на вході на сектори, було проведено збір серед лідерів усіх угрупувань і навіть при покупці квитків кожен підписував папір що він знає, що на матчі ми не палим. Але все марно, як кажуть "В сім'ї не без урода". А весь цей переполох стався через лист, який прийшов з УЄФА напередодні матчі. В ньому співробітники УЄФА достойно оцінили київське файер-шоу на матчі зі Спартаком, попросивши за нього суму, еквівалентну кільком добротним автомобілям. А в кінці листа було сказано, що якщо фанати запалять на матчі з Порту хоч щось, то стадіон дискваліфікують.
На вихід команд господарі організували шоу з використанням двох біло-синіх банерів з зірками, модулів, синіх прапорців, текстового підпису "Dynamo Kyiv - Pride of Ukraine" і двох тисяч людських горлянок. Фани мали можливість побачити свою композицію в режимі онлайн - на табло навпроти, а людина з рупором на бігових доріжках замість того щоб по старій звичці кричати "Бл**ь, поправте лівий верхній кут!" на цей раз кричала "Оху***о, все просто оху***о!". Синхронно підняли, синхронно опустили і понеслось...
Перші 10 хвилин пройшли як розігрів, а далі заряди пішли чітко, голосно і злагоджено. На цей матч активно використовувались прапори, вони практично не лежали без діла. Ефектно виглядали стрибки всіх чотирьох секторів, а найкраще, що було в матчі - переклички з рештою стадіону - трибуни відповідали голосно як ніколи, можуть коли хочуть. Хлопки також підтримував практично весь стадіон.
А під кінець матчу був гол у ворота киян... Стадіон вмить затих, але потім підтримка відновилась. Один дружній розпач з повним набором нецензурних слів, коли Вукоєвіч попав в штангу. Потім просто щось неймовірне коли команда виконувала кутові і штрафні. Але рахунок залишався 1:1... У когось таки не витримали нерви, чи можливо вичерпався запас мозку - на поле попадає димовуха десь в районі 11-го сектору, її швидко тушать і тут команда пропускає вдруге. Шок і розпач - лише такими словами можна описати ті відчуття. За секторами починаються вибухи петард, шизіти вже нема бажання ні у кого. Після фінального свистка фанати через силу видавлювали з себе заряди, бо команда цього заслужила, вони бились до кінця і після закінчення гри знесилені посідали на поле замість того щоб іти до роздягальні. Як завжди головний тренер підійшов до трибуни і подякував за підтримку і після цього всі в препаскудному настрої поплелись по домівках.
Португальців було близько 50, крім банерної лінії важко ще щось згадати, скоріш за все вони навіть не заряджали нічого, просто мовчки дивились гру.
Фото з матчу