Звіт: Динамо Київ - Дрогеда Юнайтед 07/08/2008

White-Blue.kiev.ua

		Коментувати

Нарешті, перший у цьому сезоні матч, про який є що писати і хочеться писати. Довелось навіть перенести написання цього звіту на наступний після матчу день, щоб уникнути зайвих емоцій.

На гру із нікому не відомою ірландською «Доргедою» людей на стадіоні зібралося приблизно як на матчі з «Металістом». Ще приємніше, що в кількості знову додала і ультрас-трибуна, хоча з пунктуальністю традиційно не все гаразд. Якщо на грі з харьками зібралося 2,5-3 сектори, то в середу принаймні 3 було точно. Зникли ганебні ленти між секторами, хто зна – може цей суто психологічний момент посприяв такій шизі, яка була того вечора.

Початок матчу – звична картина: сектори не заповнені, багато порожніх місць, перенесення модульного шоу на другий тайм. Одразу ж після оголошення складу фанати привітали Динамівця (з великої літери Д) Олега Лужного із 40-річним ювілеєм: був піднятий банер із написом «Вітаємо Лужного 4:0», що символізувало і вік динамівського тренера, і бажаний рахунок, усе це супроводжувалось вигукуванням прізвища Олега Романовича та аплодисментами. У середині першого тайму людей на секторі помітно побільшало, шиза пішла веселіше. Запам’яталося багаторазове виконання пісні «Гей наливайте», яку проспівали рази 3 поспіль, при чому починаючи із другого куплету. Вкотре  вдалося влаштувати перекличку із центральною трибуною, кузьмичі стали охочіше відповідати. Чи може в них період сплячки закінчується перед матчами Ліги Чемпіонів? З візуалки по першому тайму, окрім банера-привітання, - близько 15 розтягів та великі прапори.

Другий тайм почався модульним шоу – банер із фірмовою літерою Д обклали білими та синіми модулями з тканини, а на перилах було вивішено підпис «На мяскву!». Вийшло дуже злагоджено та симпатично. Ну й мабуть найприємніший момент – шиза у другому таймі. Можно було б сміливо писати «Шиза – на тверду п’ятірку!». Можна було б, якщо б не матч із м’ясом попереду, на якому повинні відшизіти ще краще. Різнобою не було як такого, усі заряди в один голос, що рідко спостерігалося навіть навесні, гучні переклички з кузьмою, яка почала потроху підтримувати прості заряди, а наприкінці матчу хвилин із десять провела стоячи, емоції били через край… Такої атмосфери на секторі не було вже давно. Після другого забитого м’яча на секторі 9 спалахнув файер, десь почали вибухати петарди. Останні хвилини взагалі були чимось неймовірним, навіть не варто намагатися описати це словами.  Коли цей інфарктний матч закінчився і всі зітхнули з полегшенням, на 9 секторі був піднятий банер «Мама, я уехал в Маскву. Сын FCDK». Проводжали команду з поля зарядом «На Москву!», тепер із нетерпінням чекаємо перший тайм «радянського дербі».

Безперечно, шиза була на дуже хорошому рівні. Але зараз мета - ще більше, ще краще, ще гучніше, ще злагодженіше. Тому що наближається,  не зважаючи на всі манчестери та барси, які можуть нам зустрітися в групі (якщо ми туди потрапимо), щонайменше матч року. А команді зараз  хочеться сказати ще раз те ж саме, що сказали в один голос 3 заповнені фанатські сектори разом із усім стадіоном: «НА МЯСКВУ!!!»

Adriano, спеціально для White-blue.kiev.ua

Фотогалерея матчу