Звитяга з вогником

Новини | 13.10.2009
Україна молода

		Коментувати

Дорогу у «плей–оф» збірній України розчистило вогняне бомбардування фанатами штрафного майданчика англійців

Подібних перемог у національної команди України не було вже років із десять. Після того, як у 1996 році ми здолали на власному полі португальців, а ще через два сезони обіграли росіян, із представниками провідного ешелону в української збірної траплялися, в кращому випадку, нічиї. Так, багато хто ще пам’ятає виїзні тріумфи в Греції чи Туреччині, вихід до чвертьфіналу чемпіонату світу, але тоді ми долали рівних опонентів. Саме тому суботній виграш можна назвати історичним. Адже «жовто–сині» переграли не кого–небудь, а саму збірну Англії. І ця перемога відкрила Україні шлях до «плей–оф» наступної світової першості, де можна схрестити шаблі... та хоч із тими ж росіянами! Однак —«ша», для цього завтра ще потрібно взяти три очки в Андоррі.

Дві тисячі злих британців

Слава буйних англійських футбольних фанатів, які ще років 20 тому сколихнули весь світ, досі не дає спокою вболівальникам інших країн. Тому на приїзд «бритішів» вони налаштовуються особливо ретельно.

До Дніпропетровська з’їжджалися люди з усієї країни, і вже за тиждень із того ж Києва до цього міста було доволі проблематично потрапити. Навіть автор цих рядків змушений був добиратися до місця чергового поєдинку збірної через Кривий Ріг, а таких самих «транзитників» було чимало.

Їхали потягами і британці, яким агентства наперед викуповували квитки зі столиці. Вони починали «гульбанити» ще з Києва, шалено радіючи можливості пити пиво просто на вулиці.

Попри сумнівну славу, гості з Туманного Альбіону —числом дві тисячі — взагалі не чинили безладу: можливо, тому, що переважну кількість гостей складали уже старші люди. «Я «катаю» за свою збірну вже 30 років, і ви повинні це робити постійно», — розповідав перед грою 64–річний англійський дідусь, ділячись із молодими українськими фанами своїм досвідом. Із його слів, від колишньої англійської «грози Європи» уже майже нічого не залишилось: від футбольного хуліганізму там зараз зосталися хіба фільми, які подекуди знімають на цю тематику.

Гори, гори ясно

А от в Україні фанатський рух стає дедалі популярнішим, і підтримка національної збірної в регіональних матчах — цьому підтвердження. Інша річ, що у своєму бажанні допомогти гарячі хлопці іноді передають куті меду: після тієї десятки фаєрів, які полетіли на поле «Дніпро–Арени» в суботу, УЄФА може жорстко покарати нашу збірну. Аж до примусу грати наступні матчі без глядачів або в іншій країні. Але хай там як, а справжня пожежа у штрафному майданчику в перші хвилини матчу таки налякала британців. Після того, як на траву полетіли з десять смолоскипів, їхній голкіпер Роберт Грін постійно озирався, чи не летить там із фанатської трибуни за спиною щось знову. Про яку концентрацію на грі може йтися? Тож і заробив Грін вилучення.

Можна зрозуміти й уболівальників, які досить багато натерпілися, поки отримали заповітні квитки на матч. Деякі перекупники, що «баригували» перепустками перед стадіоном («за тисячу віддам» — при номінальній ціні 150 грн.), навіть отримали на горіхи від особливо розлючених уболівальників. А ще додайте сюди образу дніпропетровців на Суркіса за несправедливо відібране, на їхню думку, право претендувати на Євро–2012. Утім навіть це не є виправданням суботніх подій, через які суддя зі Словенії кілька разів зупиняв гру.

Окремо варто згадати дії міліціонерів, які дозволили пронести на стадіон велику кількість піротехніки, але вилучала у глядачів червоно–чорні «бандерівські» прапори при вході. І це при тому, що у Львові, Харкові чи Києві, де раніше грала збірна, таких проблем не виникало.

У середині першого тайму можна було стати свідком того, як охоронці порпаються в купі вилученого «конфіскату» й розпихають по кишенях найкраще: цигарки, авторучки чи невеличкий кишеньковий набір велосипедних ключів автора цих рядків, що побували і в Загребі, і в Мінську. Їх міліціонер клятвено обіцяв повернути після гри. Слова не дотримав.
Назар і молоді

Щодо перебігу подій на полі, то неодмінно слід відзначити дебютантів збірної, молодого динамівця Євгена Хачеріді та ще молодшого «шахтаря» Ярослава Ракицького. Ці хлопці лише недавно стали потрапляти до основного складу своїх клубів, а тут —така прем’єра. Однак посвята пройшла успішно, і ця двійця стала чи не найкращими гравцями у складі нашої збірної, що дає певну індульгенцію розкритикованому Олексію Михайличенкові. Ракицький, ефективно відпрацювавши в захисті, міг забити м’яч у другому таймі. Але хороший дальній удар донеччанина парирував Девід Джеймс, який замінив Гріна.

Пенальті темношкірому резервісту відбивати не довелося —Шева, випросивши право пробити 11–метровий у Мілевського, який заробив його ривком із–за спин захисників, влучив у штангу. А рятівником України став Сергій Назаренко: дніпрянин поклав шкіряну кулю у кут воріт ударом із 18 метрів за допомогою «чирку» об голову захисника.

У другому таймі Ярмоленко, котрий вийшов на заміну, мав знімати всі питання щодо переможця. Однак вихід сам на сам із воротарем киянин завершив ударом «на силу», що припав точно у Джеймса.

Після перемоги довелося прочитати чимало єхидних зауважень, що Англія, мовляв, спеціально програла й помстилася хорватам за те, що вони забрали у «родоначальників» перепустку на попередній чемпіонат Європи. Але цікаво, чи бачили критикани удари впритул зі штангою воріт П’ятова, після яких серце в українських уболівальників не раз завмирало? А як вперто йшов уперед Уейн Руні, які моменти мав Френк Лемпард...

...На шляху назад, у нічному потязі Маріуполь—Київ, один із пасажирів запитав у франківців, що підсіли в Дніпропетровську: «Як там НАШІ зіграли»? Після втішної звістки пасажир радісно посміхнувся і заснув. Ось вам і ще одна складова до національної ідеї, громадяни політики.

 
ПІСЛЯМОВА

Олексій Михайличенко, головний тренер збірної України:

— Мої хлопці більше хотіли цієї перемоги. У грі трапляється всяке, але я вірив, що ми таки можемо забити. Уся та агресивність, яка була в першому таймі, дала свої плоди.

Ми не часто проводимо такі вирішальні матчі, тому хлопці в другому таймі відійшли назад, підсвідомо стали діяти на утримання рахунку. Але сьогодні на полі був колектив, команда, яка не тільки билася, а й достойно грала. І я не хочу, щоб футболісти впадали у ейфорію, адже в середу буде не легше.

Сергій Назаренко, півзахисник збірної України:

— Фанатські фаєри нас зовсім не потривожили. У нас хороші вболівальники, найкращі, і їх підтримка нам суттєво допомогла. Але добре, що вони не влучили вогнем у голкіпера гостей.

Фабіо Капелло, головний тренер збірної Англії:

— Арбітр помилився у моменті, коли моя команда отримала вилучення. Мілевський явно симулював, а суддя повірив йому. Але я задоволений тими діями, які Англія показала, граючи в меншості. Ми намагалися зрівняти рахунок упродовж усієї гри, викладалися на сто відсотків.

Джон Террі, оборонець збірної Англії:

— Не можна сказати, що поведінка уболівальників вплинула на результат. Такі інциденти трапляються у Лізі чемпіонів, ми звикли до цього. Стюарди та пожежники вчасно забирали все кинуте на поле. Стосовно гри, то вона склалася не надто добре для нас, особливо початок. Але в другій половині ми діяли набагато цікавіше.