Звіт: Борусія М - Динамо 1:3 21/08/12 ЛЧ
Ultras.org.ua
Після проходу Фейєнорда супортерам ВКДК випала можливість підтримати рідний клуб у Менхенгладбасі. Мало хто надіявся на таку перемогу після поразки у Полтаві, але вже на розминці було видно, що більшість футболістів викладаються на повну.
Приїхало до Німеччини менше десяти активних хлопців з Києва, ще десь з два десятка активних вболівальників з Німеччини і разом з туристами десь дві сотні людей на секторі. Напевне сказалось те, що у людей було лише два тижні для оформлення віз і підготовки до поїздки. Відразу хочу зазначити, що туристи (в основному діаспора з різних кутків Німеччини) підтримувала дуже не погано прості заряди, завдяки чому киян мало бути чути по телебаченню.
Перше враження, коли потрапив у це невелике за німецькими мірками місто – тут є футбольний клуб і сьогодні гра. Купа машин з гербами Борусії і вивіски по місту кажуть про те, що клуб тут будуть підтримувати добре. Біля стадіону майже всі на кольорах. Весь стадіон співає гімн команди – все це казало про те, що киянам буде важко якось докричатись до футболістів.
На початку гри господарі роблять модульне шоу на весь стадіон, а над ультрас-трибуною розгортається герб Борусії. Просто і гарно! З візуальної підтримки це все, а от звук був пропорційних рахунку на табло. Ультрас Борусії почали матч дуже жваво і біло-синім ледве вдавалось щось своє в перервах між зарядами опонентів, яких майже не було до голу Михалика. Після голу Ярмоленка на гостьовому секторі вибух емоцій і заряджати стає все більше людей. Починають проходити заряди, які складаються більше ніж з трьох слів).
Другий тайм ультрас Борусії дають киянам набагато більше можливостей заряджати, чим вони і користуються. Хтось з діаспори підказав заряд на німецькому, який означає „Динамо заб’є гол”, який привернув увагу всіх сусідніх секторів та викликав посмішку у людей. А Динамо як раз через 5 хвилин забило! І після цього на секторі було все – заряди один за одним, вже не звертаючи увагу на суперників, стрибки, перекличка половина сектора на половину, Гімн України, „Слава Україні – Героям Слава!”, народні пісні – так би завжди протягом кожного матчу...
Після закінчення матчу футболісти так бігли святкувати перемогу, що забули про тих, хто їх підтримував, на жаль. Але якщо у Роттердамі у киян був третій ярус, то тут перший, і чому не підійти до сектору – для мене не зрозуміло. Після матчу нікого не тримали і відпустили зі стадіону, діаспора йшла і співала українські пісні, а німці не виявляли жодної агресії.